serg_rabin@yahoo.com
+38 (067) 266-10-49
+38 (050) 674-97-84

Протокол №2 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який надає Європейському суду з прав людини юрисдикцію щодо надання консультативних висновків

Дата підписання: 06.05.63 Дата ратифікації Україною: 17.07.97 Дата набрання чинності для України: 11.09.97

 

ПРОТОКОЛ № 2
до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який надає Європейському суду з прав людини юрисдикцію щодо надання консультативних висновків

Преамбула

Держави - члени Ради Європи, які підписали цей Протокол,

зважаючи на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, підписаної в Римі 4 листопада 1950 року, яка далі називається Конвенція, зокрема статті 19, згідно з якою серед інших органів створено Європейський суд із прав людини, який далі називається Суд;

вважаючи, що доцільно надати Суду обумовлену певним чином юрисдикцію щодо надання консультативних висновків;

домовилися про таке:

Стаття 1

1. Суд на запит Комітету міністрів може надавати консультативні висновки з правових питань стосовно тлумачення Конвенції та протоколів до неї.

2. Такі висновки не поширюються на питання, що стосуються змісту чи обсягу прав або свобод, визначених у розділі I Конвенції та протоколах до неї, чи на будь-яке інше питання, яке Комісія, Суд або Комітет міністрів могли б розглядати внаслідок будь-якого провадження, яке могло б бути розпочате відповідно до Конвенції.

3. Прийняття рішення Комітету міністрів про подання до Суду запиту про надання консультативного висновку потребує більшості у дві третини голосів представників, яким надано право брати участь у засіданнях Комітету.

Стаття 2

Суд вирішує, чи належить поданий Комітетом міністрів запит про надання консультативного висновку до визначеної в статті 1 цього Протоколу компетенції Суду надавати консультативні висновки.

Стаття 3

1. Для розгляду запитів про надання консультативних висновків Суд проводить пленарні засідання.

2. Консультативні висновки Суду повинні бути мотивовані.

3. Якщо консультативний висновок не відображає цілком або частково одностайну думку суддів, то будь-який суддя має право викласти окрему думку.

4. Консультативні висновки Суду повідомляються Комітету міністрів.

Стаття 4

Повноваження Суду згідно зі статтею 55 Конвенції поширюються на формулювання таких правил і на визначення такої процедури, які Суд може вважати необхідними для цілей цього Протоколу.

Стаття 5

1. Цей Протокол є відкритим для підписання державами - членами Ради Європи, які підписали Конвенцію; вони можуть стати сторонами Протоколу шляхом:

a) підписання без застереження стосовно ратифікації або прийняття;

b) підписання із застереженням стосовно ратифікації або прийняття з подальшими ратифікацією або прийняттям.

Ратифікаційні грамоти або документи про прийняття здаються на зберігання Генеральному секретареві Ради Європи.

2. Цей Протокол набуває чинності, як тільки всі держави - сторони Конвенції стануть сторонами Протоколу відповідно до положень пункту 1 цієї статті.

3. Від дати набуття чинності цим Протоколом статті 1 - 4 вважаються невід'ємною частиною Конвенції.

4. Генеральний секретар Ради Європи повідомляє державам - членам Ради про:

a) будь-яке підписання без застереження стосовно ратифікації або прийняття;

b) будь-яке підписання із застереженням стосовно ратифікації або прийняття;

c) здачу на зберігання будь-якої ратифікаційної грамоти або документа про прийняття;

d) дату набуття чинності цим Протоколом відповідно до пункту 2 цієї статті.

На посвідчення чого нижчепідписані, належним чином на те вповноважені представники підписали цей Протокол.

Вчинено у Страсбурзі 6 травня 1963 року англійською та французькою мовами, причому обидва тексти є однаково автентичними, в одному примірнику, який зберігається в архіві Ради Європи. Генеральний секретар надсилає засвідчені копії кожній державі, яка його підписала.

Підтримайте у Google+